Музика - частина душі яку ми втрачаємо. Музикант Джошуа Белл

Ніхто й не помітив, як січневим прохолодним ранком, у холі станції метро Енфант Плаза з'явився дивний музикант, скрипаль Джошуа Белл.

Він грав 43 хвилини, ніким не помічений і не визнаний. Музикант цей один із найвидатніших скрипалів світу. А в його руках була скрипка, Страдіварі 1713 року, вартістю майже чотири мільйони доларів. Йому 39 років, і з 16 років він виступає з найбільшими оркестрами світу. Крім цього він брав участь у телепередачах, знявся у фільмі, а журнал People назвав його одним із 50 найкрасивіших чоловіків у світі. І всі ці факти безумовно робили його зіркою. Проте, в метро, переважна більшість перехожих його проігнорували.

Скрипаль прибув на станцію Enfant Plaza о 7.51 ранку в п'ятницю, 12 січня, і був одягнений абсолютно звичайним чином: джинси, футболка і капелюх бейсбольної команди Washington Nationals.
Белл почав з La Ciaccona, з партити № 2 ре мінор Йоганна Себастьяна Баха, одного з найвідоміших творів для скрипки, і одна з найважчих п'єс для скрипаля. La Ciaccona триває 14 хвилин. За перші три хвилини перед віртуозом пройшло 63 людини, практично не звертаючи на нього уваги. Через шість хвилин після початку п'єси хтось нарешті зупинився, щоб послухати.

Музикант. Джошуа Белл збентежений.

Але все ж, навколо Белла не було особливого ентузіазму. Чому скрипаль був украй здивований:

"Спочатку я зосередився тільки на музиці. Але потім, був справді збентежений, це було... наче люди... не звертають на мене уваги, Коли ви виступаєте у великому концертному залі, де мінімальна вартість квитка 100 доларів, ваша цінність визнана. Я подумав: - чому вони мене не помічають?

Мало того, Белл грав у байдужості та гуркоті, в той час як,

- У концертному залі я злюся, якщо хтось кашляє або дзвонить по мобільному телефону.

За 43 хвилини, протягом яких скрипаль грав на Enfant Plaza, пройшло понад 1000 людей. Комусь, справді, сподобалося. Першою людиною серед перехожих, яку особливо вразила музика Белла, був молодий менеджер Міністерства енергетики Джон Девід Мортенсен. Мортенсен полюбляє рок і не знайомий із класичною музикою, але журналістові, який брав у нього інтерв'ю, він пояснив: "якою б не була причина, ця музика заспокоїла мене, я почувався спокійно". І так, це було вперше коли він дав гроші вуличному музиканту.

Після La Ciaccona Белл виконав "Радуйся, Маріє" Франца Шуберта. Музика особливо вразила трирічного Евана, який ішов зі своєю мамою Шерон Паркер.

- Моєму синові сподобалося, - пояснила Паркер, - він хотів зупинитися і послухати, але я дуже поспішала.

Потім настала черга Джорджа Тіндлі, співробітника магазину Au Bon Pain, кав'ярні станції. Тіндлі одразу зрозумів, що той, хто грав, не був звичайним музикантом:

- Знадобилася мить, щоб зрозуміти, що цей хлопець хороший, що він явно професіонал, багато людей грають, не "чуючи" музики, - пояснив він.

"Шум" - одна з причин, через яку одна з власниць магазинів Enfant Plaza, Една Соуза, не цінує вуличних музикантів, що заважають їй краще чути запитання клієнтів. Але для Белла вона зробила виняток:

- Я мушу визнати, він був досить гарний. Це був перший раз, коли я не зателефонувала в поліцію.

Коли жінці пояснили, хто такий Белл, вона зневажливо відповіла:

- Якби щось подібне сталося в Бразилії, всі б слухали, але, не тут. Кілька років тому померла людина на станції, і ніхто не зупинявся.

Зрештою знайшлася одна жінка, яка впізнала Белла, Стейсі Фурукава, чиновниця міністерства торгівлі, яка слухала його три тижні тому на концерті в Бібліотеці Конгресу.

- Це найнеймовірніше, що я бачила у Вашингтоні, - сказала пізніше жінка, Джошуа Белл грав у годину пік, а люди не зупинялися, не дивилися на нього, хтось кидав йому копійки! Копійки! Я думала боже, в якому місці я живу, де ще таке могло трапитися!"

Підрахувавши наприкінці експерименту свої 32,17 долара, Белл іронічно зауважив:

- Ну, я міг би там жити, і мені навіть не потрібен був би агент!

Підсумком цього експерименту проведеного виданням Washington Post був висновок, зовсім безрадісний.

Якщо ми не знаходимо жодної хвилини, щоб зупинитися і послухати одного з найкращих музикантів у світі, який грає найкращу музику, коли-небудь написану, скільки важливого в цій життя ми можемо пропустити?