Франц Кафка, дівчинка, і її лялька мандрівниця.

Франц Кафка не здобув слави за життя, більшість його праць було видано вже після смерті. Відповідно і слава прийшла до зовсім інших людей, які попри його волю (спалити всі написані оповідання) видали твори, і не прогадали. Життя у Франца було коротким і складним, він не встиг одружитися, у нього не було дітей, але людиною був незвичайною.

Одного разу прогулюючись Штегліцьким парком, як він це робив щодня, помітив маленьку дівчинку, яка плакала від відчаю: вона загубила свою ляльку.

Елсі, була в сльозах, вона дуже хотіла знайти свою загублену Бригітту, але лялька безслідно зникла. Кафка був у захваті від відчаю дівчинки і сили її болю, тому запропонував свою допомогу в пошуку пропажі. На жаль, усе пішло не так, як він сподівався, ляльку не знайшли. Але він придумав інший план, щоб заспокоїти дитину.

"Твоя лялька просто вирішила вирушити в подорож і подивитися світ, я точно знаю це, вона написала мені листа".

Дівчинка з підозрою подивилася на письменника і промовила -

Покажи мені цей лист!

На жаль, я залишив його вдома, але завтра я принесу тобі - відповів письменник.

Франц Кафка вирішує проблему

Заінтригована дівчинка одразу ж забула про свою печаль, ну а Кафка негайно вирушив додому писати листа. Він узявся за справу з усією серйозністю, ніби це було створення твору. Між іншим, це була справжня робота, настільки ж необхідна, як і інші, бо дитину обов'язково потрібно було зробити щасливою і вберегти від розчарування. Отже, неправда мала перетворитися на правду за допомогою вигадки.

Наступного дня він приніс листа дівчинці, яка вже з нетерпінням чекала в парку. Лист починався зі слів -

Будь ласка, не плач, я вирушила в подорожщоб побачити світ, я обов'язково розповідатиму тобі про свої пригоди.

Потім послідувала красива розповідь про уявні пригоди, подорожі та фантазії. Елсі, почувши ці багатозначні слова, що відправили її в далекі краї, одразу ж відчула розраду.

У посланні лялька так само пояснила, що їй набридло постійно жити в одній сім'ї і висловила бажання трохи змінити обстановку. Словом, хотіла на деякий час розлучитися з маленькою дівчинкою, яку дуже любила. Однак вона обіцяла писати кожен день. І Кафка справді щодня писав листи, в яких розповідалося про нові пригоди, що, слідуючи особливому життєвому ритму ляльок, розгорталися дуже швидко.

Лялька та її нове життя

За кілька днів дитина забула про реальну втрату своєї іграшки і думала тільки про те, що б дізнатися продовження життєвого шляху ляльки. У кожному реченні цього роману Франц Кафка описував історію так точно і з гумором, що становище ляльки було абсолютно зрозумілим: вона виросла, пішла до школи, познайомилася з іншими людьми.

Вона завжди запевняла дитину у своїй любові, але водночас натякала і на ускладнення у своєму особистому житті, на інші обов'язки та інші інтереси, які наразі не дають змоги їй відновити спільне життя з дівчинкою. Таким чином він готував дитину до неминучого фіналу. Зрештою було вирішено - лялька має вийти заміж. Спочатку йшов опис майбутнього чоловіка, заручини, приготування до весілля, потім у всіх подробицях будинок молодої пари.

"Тепер ти бачиш, у мене з'явилася своя власна сім'я, я потрібна своїй сім'ї і я за неї відповідаю. Не знаю тепер коли ми зможемо побачитися"

Напевно ця історія мала на увазі зовсім інший фінал, але як це часто буває...

Реальне життя часом втручається і у вигадку, приносячи з собою жорстокий біль. Зустрічі ці тривали майже місяць, поки у Кафки не сталося загострення туберкульозу, і йому не треба було терміново вирушити в санаторій, до Відня. Перед цією поїздкою, що стала для письменника останньою, він зустрівся з дівчинкою і подарував їй нову ляльку. Звісно, це була зовсім інша лялька, але до неї додавалася записка, в якій було сказано:

- Мої подорожі змінили мене. Але я все та ж, твоя лялька.

Через багато років дівчинка, яка стала красивою жінкою, знайшла в ляльці ще одну записку і зі сльозами на очах, прочитала -

Усе, що ти любиш, найімовірніше, ти втратиш, але врешті-решт твоя любов набуде іншої форми.