Чому ми спимо?

Вчені все ще не впевнені в тому - Чому ми спимо? Але, деякі факти вже стали відомі, піднімаючи завісу над цією таємницею. Той, хто спить... відновлюється: тут все, що ви коли-небудь хотіли знати про сон, від його стадій до теорій про його основні функції
Ми проводимо третину свого життя уві сні: 24 роки із заплющеними очима, нічого не роблячи. З еволюційного погляду це видається не дуже розумною стратегією: уві сні тварини є вразливими для хижаків, проте немає жодної живої істоти, яка могла б обійтися без відпочинку. Сон має бути чимось корисний, але чим саме?

Сон - це нічний "чистильник" і дехто вважає, що очисна система CSF (рідина в центральній нервовій системі), яка очищає мозок від токсинів, накопичених протягом дня, особливо ефективна під час сну. При неправильній утилізації ці речовини накопичуються і можуть сприяти виникненню нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера. Ці профілактичні "весняні чистки" найкраще працюють, коли мозок не зайнятий денними справами.

Інша популярна теорія свідчить, що сон слугує для консолідації пам'яті, тобто для закріплення найважливіших понять, які ми засвоїли впродовж дня, і для відкидання непотрібних. Інакше кажучи, сон сприяє розвитку пам'яті та стимулює творче мислення: з одного боку, він реорганізовує інформацію, аналізовану мозком, в окремі категорії, а з другого - створює нові зв'язки між новими поняттями та вже засвоєними. Ось чому після гарного сну в пам'яті спливають слова, про які ми забули напередодні, або ми прокидаємося, натхненні блискучою ідеєю!

Відновлювальний сон

Нарешті, є й ті, хто вважає, що під час сну організм виробляє дуже важливі для нього речовини, як-от гормони росту та певні білки, які слугують для відновлення тканин. Річ у тім, що коли з якихось причин людина не висипається, наслідки не змушують себе довго чекати.

Достатньо однієї ночі без сну, щоб відчути перші негативні наслідки для настрою і здатності концентруватися. Якщо нестача сну збільшується, страждають мова, пам'ять, відчуття часу, здатність планувати і виносити судження, а також рефлекси у відповідь на швидко мінливі ситуації. Після 17 годин без сну спостерігається зниження когнітивних здібностей, аналогічне тому, яке спостерігається після двох великих келихів вина.

Хронічне недосипання може сприяти виникненню серцево-судинних проблем, ожиріння, діабету та деяких видів раку. Проблема полягає не тільки в кількості сну, а й у регулярності ритмів сну-неспання, які диктує біологічний годинник: навіть ті, хто змушений працювати ночами і спати з перервами, можуть повідомити про негативні наслідки для здоров'я.

Сон і як ми спимо?

Потребу уві сні після багатьох годин, проведених у неспанні, вчені називають гомеостатичним тиском сну. Інший механізм, який змушує нас хотіти лягти спати, - це настання ночі: наші циркадні ритми означають, що з настанням темряви ми почуваємося більш втомленими. Сон складається з повторюваних циклів тривалістю близько 90 хвилин і ділиться на дві макрокатегорії: REM-сон і не-REM-сон. Нерухомий сон, своєю чергою, ділиться на чотири стадії. Перша - це легкий сон, коли ми засинаємо і перебуваємо в напівсонному стані. М'язи починають розслаблятися й іноді "різко скорочуватися"; ми легко прокидаємося за першого ж звуку. Через 10 хвилин настає стадія справжнього сну, коли сповільнюється серцебиття і дихання.

Потім ми переходимо до третьої і четвертої стадій - глибокого або повільно-хвильового сну (за типом електричної активності, виробленої мозком). Це найспокійніша стадія, під час якої дихання і серцебиття досягають найспокійнішого ритму. М'язи рухаються дуже слабко, і якщо вас розбудили в цей час, ви почуваєтеся дезорієнтованим протягом кількох хвилин.

Ці стадії перемежовуються фазами REM-сну (від Rapid Eye Movement), які можна впізнати за швидкими рухами наших закритих очей. Стадія REM відбувається від трьох до п'яти разів за ніч і характеризується інтенсивною діяльністю мозку. Більшість сновидінь відбувається під час цієї фази, коли пульс і кров'яний тиск підвищуються, але наше тіло практично паралізоване: це форма захисту, що не дає нам змоги рухатися так, як ми це робимо уві сні, який нам сниться.

Чому ми спимо і скільки потрібно спати?

Загалом сон - це дуже активний процес, у якому мозок перебуває в стані спокою, а витрата калорій також значна: кількість енергії, яку ми заощаджуємо, проспавши вісім годин, еквівалентна 50 кКал, практично декільком шматочкам тосту! Дорослій людині для здорового способу життя необхідно в середньому 7-8 годин сну. Дітям шкільного віку - від 9 до 11 годин, а підліткам - від 8 до 10 годин на добу.

З віком ми спимо менше, можливо, через зменшення кількості клітин мозку, які "говорять" мозку, коли потрібно спати. Якість нічного сну також знижується з віком, тому літні люди часто відчувають необхідність надолужити згаяне післяобіднім сном. Генетика також відіграє роль у визначенні необхідної нам кількості годин сну: деякі люди не відчувають себе відпочилими за менш ніж восьми годин за ніч, а ті, хто встає з шести з половиною, вже почуваються енергійними.

Ті, хто відчуває труднощі із засинанням, можуть спробувати виконати кілька простих дій. Головною з них є відмова від використання смартфона незадовго до сну: синє світло від електронних пристроїв пригнічує вироблення мелатоніну (гормону сну). Навіть заняття напруженими видами спорту пізно ввечері можуть перешкодити засинанню: краще передбачити їх до вечері, а потім присвятити себе більш спокійним заняттям.